Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 23.01.2019, 15:28

Вінницький центр соціальної реабілітації

 дітей-інвалідів "ПРОМІНЬ"

Меню сайту
Категорії розділу
[2]
Наше опитування
Всього відповідей:
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог файлів

Головна » Файли »

Методика використання фотографій у ранній професійній орієнтації дітей з психофізичними вадами розвитку
22.09.2009, 16:22



 Міністерство праці та соціальної політики
Вінницький обласний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь»

Методика використання фотографій у ранній професійній орієнтації дітей з психофізичними вадами розвитку


Методичні рекомендації
(з досвіду роботи)

Вінниця - 2009

ЗМІСТ

  Стор. 

 Вступ………………………………………………………………………………3
1.Значення роботи з фотографією для особистісного розвитку дитини з психофізичними вадами та завдання використання фотографії.........................5
2. Методика використання фотографій у ранній професійній орієнтації дітей з психофізичними вадами розвитку…………………...……………………………..8
3. Технологія роботи з фотографіями……..……………………………………11
4. Методичні рекомендації по роботі з цифровими фотографіями………… 13
5. Досвід роботи фотогуртка Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь»…………………………………………19
 Література……………………………………………………………………….23




Рекомендовано науково-методичною радою Міністерства праці та соціальної політики України (протокол № від)

Рекомендовано до друку педагогічною радою Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь»

Методика використання фотографій у ранній професійній орієнтації (з досвіду роботи). В.:-Вінницький обласний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь» - 2009 - с.
 
В запропонованому матеріалі представленні методики використання роботи з фотографіями в корекційній роботі та ранній професійній орієнтації дітей з психофізичними вадами розвитку на основі діяльності фотогуртка Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь».


Автори:
  Саранча І.Г. – заступник директора Вінницького обласного центру  
  соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь»

  Пічуєва І.М. – методист Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь»


Відповідальний за випуск:
Томчук В.М. – директор Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь»

Рецензент:
Холковська І.Л. - доцент кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського

Вступ


Соціальна підтримка людей з психофізичними вадами вважається одним з важливих завдань країн в усьому світі, тому її необхідність відображена у найважливіших міжнародних правових документах, зокрема таких, як: «Конвенція про права інвалідів» (13.12.2006 р.), «Мадридська декларація» (23.03.2002 р.), «Європейська соціальна хартія» (03.05.1996 р.), «Послідовна політика реабілітації інвалідів» (09.04.1992 р.), «Всесвітня програма дій по відношенню до інвалідів» (03.12.1982 р.) «Декларація про права інвалідів» (09.12.1975 р.),«Європейський кодекс соціального забезпечення»(16.04.1964 р.). Україна гарантує соціальний захист інвалідів через Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (2006 р.), Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (1991р.).
Поняття «соціальна реабілітація дітей та молоді з вадами психофізичного розвитку» можна розглядати в різних його варіантах: як процес, як кінцевий результат і як діяльність. У «Психологічному словнику» зазначається, що процес соціальної реабілітації здійснюється під керівництвом фахівця у цій галузі, протікає, як і педагогічний процес, у спеціально організованих умовах, у ході яких використовуються різні форми, методи і спеціальні засоби впливу на особу. 
У Законі України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», який був прийнятий у 2005р., соціальна реабілітація визначається як система заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної суспільної й родинно-побутової діяльності шляхом соціально-середовищної орієнтації та соціально-побутової адаптації, соціального обслуговування, задоволення потреби у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації
Одним із засобів соціалізації, «емоційного виховання» та самопізнання дітей з психофізичними вадами розвитку є фототерапія.
Метою даної методичної розробки є теоретичне обґрунтування методу фототерапії, визначення шляхів його застосування в соціальній реабілітації дітей та молоді з вадами психофізичного розвитку та висвітлення досвіду застосування методу фототерапії в реабілітаційній діяльності Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь».

Значення фотографії для особистісного розвитку дитини з вадами психофізичного розвитку.

Фотографії в корекційній педагогіці та психології застосовуються для вирішення різного роду психологічних проблем та для розвитку і гармонізації особистості дитини з психофізичними вадами розвитку. В ранній професійній орієнтації дітей з психофізичними вадами розвитку робота з фотографіями використовується як один з шляхів навчання майбутній професії.

Позитивний вплив фотографії на особистість та її відносини з навколишнім світом можуть проявлятися як при самостійних заняттях, так і при створенні й обговоренні фотознімків разом із фахівцем (вчителем-реабілітологом, психологом, лікарем-психотерапевтом) та іншими людьми (учасниками психотерапевтичної або тренінгової групи). Такий вплив у якійсь мірі може мати місце і при заняттях в групах художньої фотографії, і при проведенні різного роду навчальних або розвиваючих програм. 
Мистецтво фотографії саме по собі багатогранне, але в будь-якому випадку в його основі лежить створення художніх образів. Це дозволяє розглядати фотографію як одну із форм візуального мистецтва, хоча, на відміну від живопису, графіки та скульптури, фотографія потребує використання певних технічних засобів. Фотографія, таким чином, являється «технізованим» видом образотворчого мистецтва, що, з одного боку, робить її більш складною для засвоєння і в якомусь сенсі обмежує спонтанність та творчу свободу. З другого боку, це надає додаткові можливості для творчого самовираження, пов’язані, зокрема, з можливістю тиражування знімків, варіюванням їхнього формату та кольору, створення особливих візуальних ефектів, а з розвитком цифрового фото – з трансформацією та коректуванням образів. 
Фотографію також можна розглядати як гру. Вона дійсно дозволяє «грати» з реальністю та її візуальними відображеннями – вибирати з неї те, що для художника найбільш важливо та цікаво, творчо комбінувати різні елементи реальності один з другим і навіть створювати іншу, фантастичну реальність (сюрреалізм), що неможливо побачити фізичним зором.
В фотографії може відбуватися дотик та поєднання реальності та фантазії, завдяки чому знімок стає певним «транзитним об’єктом», інструментом наглядно-дієвого засвоєння світу та власної внутрішньої реальності. Завдячуючи своїм ігровим можливостям, фотографія може надавати дивовижне відчуття свободи, можливо, настільки ж радісне, як і те відчуття свободи, що переживає під час гри дитина. 
Фотографування часто пов’язане із самопрезентацією – уявленням себе в певному образі реальній або удаваній аудиторії, і хоча ми часто не усвідомлюємо, в якій мірі при цьому наші зовнішність та поведінка змінюються, а «сценарій» драми, що розігрується перед фотоапаратом, нам невідомий, в цей час все рівно відбувається дещо, що нагадує міні-спектакль, вплив якого і на його учасників, і на глядачів буває дуже значним. 
Частіше за все, показуючи комусь фотографії, ми супроводжуємо це розповіддю. Розповідь дозволяє не лише передавати наше ставлення до того, що на фото зображено, та прояснити те, що приховано «за кадром», а й зазначити сутність подій та переживань і зв’язати разом різні аспекти досвіду. Розповіді, що супроводжують показ фотографій, нерідко дуже винахідливі та барвисті, що не лише посилює вплив візуальних образів, але й дозволяє виразити повніше та глибше почуття, пов’язані з ними. 
Сама по собі фотографія є лише певним технічним інструментарієм, що може бути використаний з різними цілями, в тому числі з ціллю створення фотодокументів або вирішення художньо-естетичних задач. Зайняття фотографією, звичайно ж, можуть самі по собі призводити досягнення певних цілющих та розвиваючих ефектів. Проте застосування цього методу в контексті певних лікувально-корекційних та розвиваючих програм буде посилювати ці ефекти й робити їх більш стійкими. Це також дозволяє застосовувати фотографію для вирішення цілком конкретних завдань розвитку, оздоровлення й психокорекції та прогнозувати результати його впливу. 
Таким чином, завданнями використання фотографії в корекційній роботі та ранній професійній орієнтації дітей з психофізичними вадами розвитку є:
 
1. Актуалізація та вираження почуттів, досягнення психологічної розрядки. 
2. Усвідомлення потреб та переживань.
3. Усвідомлення та корекція дизадаптивних проявів поведінки й мислення. 
4. Розвиток умінь та механізмів психологічного захисту й самоконтролю. 
5. Розвиток самостійності та здатності до прийняття відповідальності за свої дії. 
6. Розвиток спонтанності й здатності експериментувати з новими формами досвіду. 
7. Розвиток візуального та понятійного мислення, сенсомоторних навичок, естетичних уявлень. 
8. Усвідомлення зв’язку між різними аспектами психічного досвіду та системи відношень, закріплення «Я» й особистих меж. 
9. Актуалізація та прояв латентних потреб і якостей особистості, розкриття внутрішніх ресурсів та творчих здібностей. 
10. Розвиток інтересів та мотивацій, усвідомлення установок та цінностей. 
11. Розвиток міжособистісної компетентності – вміння розуміти й сприймати оточуючих та вступати з ними в конструктивну взаємодію. 
12. Удосконалення навичок включення до спільної діяльності. 
13. Усвідомлення та прийняття групових норм та цінностей, усвідомлення спільності проблем та людського досвіду.
14. Розвиток навичок роботи на комп’ютері та використання новітніх інформаційних технологій. 



 Методика використання фотографій у ранній професійній орієнтації дітей з психофізичними вадами розвитку

На наш погляд, можливими є наступні шляхи реалізації роботи з фотографіями у програмах лікувально-корекційної, психопрофілактичної спрямованості та ранньої професійної орієнтації дітей з психофізичними вадами розвитку:
1. Фотографія може використовуватися один раз або епізодично, особливо на певних етапах роботи, коли у дитини з вадами психофізичного розвитку виникає бажання до її застосувати. При цьому вона може керуватися простою цікавістю, бажанням отримати новий творчий досвід, досягти більш тісного контакту з реальністю, дещо дистанціюватися від почуттів, отримати візуальне підтвердження змін, що в неї відбулися, зафіксувати особливо значимі для неї моменти життя чи роботи або ж іншими потребами. Ці потреби можуть носити тимчасовий характер, і після сплеску інтересу до фотографії дитина може перейти до використання інших засобів та матеріалів. Фахівець при цьому повинен по можливості розібратися, яким потребам конкретної дитини чи групи відповідає фотографія, та якщо з’ясується, що звернення до неї пов’язано із значимими тенденціями розвитку, він може більш активно підтримати їхню цікавість до фотографії; 
2. За наявності у дитини або групи стійкого інтересу до використання фотографії, вони можуть застосовувати її регулярно протягом усього процесу роботи. При цьому фахівець може або пропонувати їм повну свободу дій та, слідуючи принципам не директивного підходу, забезпечувати оптимальні умови для роботи й фасилітувати вираження почуттів, або ж запропонувати їм певні техніки та вправи, що дозволяють організувати роботу й сфокусуватися на вирішенні конкретних завдань; 
3. Можлива також організація спеціальних фототерапевтичних груп, що працюватимуть у форматі психотерапії або тренінгу й застосовуватимуть фотографію в якості основного робочого інструменту.
4. Робота з фотографіями може використовуватися як один з шляхів навчання дітей з психофізичними вадами розвитку роботи на комп’ютері та застосування новітніх інформаційних технологій.

У деяких випадках з лікувально-корекційною та розвиваючою ціллю буває дуже корисним провести зйомку у тому середовищі, яке виступає в якості значущого зовнішнього ресурсу. Так, наприклад, зйомка на природі сама по собі здатна забезпечити сенсорну стимуляцію, викликати позитивні емоції та естетичні переживання. Або ж зйомка може відбуватися в такому середовищі, де можуть проявитися соціальна конфронтація та складні відчуття, що в деяких випадках також може бути досить корисним, допомагаючи, наприклад, дитині усвідомити природу своєї соціальної поведінки та установок й готуючи його до зустрічі з реальністю.
Варіанти використання фотографії можуть також варіюватися в залежності від того, якими ще формами творчої діяльності дитини або учасників групи вона доповнюється. Так, виготовлення знімків може поєднуватися із створенням фотоколажу або ассамбляжу, плакату або ілюстрованої фотографіями «книжки», і в цьому випадку буде передбачати образотворчу діяльність. Також фотографія може поєднуватися із створенням історій або «міні-сценаріїв», що буде пов’язано з літературною творчістю. 

Технологія роботи з фотографіями.
В корекційній роботі Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь» робота з фотографіями використовується як метод психологічного та корекційного впливу на загальний розвиток дитини з психофізичними вадами розвитку. Цей метод надає можливість дітям з психофізичними вадами розвитку оволодіти навичкам фотографування, створення та монтажу фотознімків, які в подальшому використовуються для психологічної корекції загального стану дитини, в листівках, календарях та іншій друкованій продукції
В залежності від мети застосування фотографії та розумового розвитку дитини керівник гуртка підбирає відповідні форми та методи роботи.
Наведемо приклади змісту форм роботи з фотографією гуртка ВОЦСРДІ «Промінь»:
1. Форми роботи, котрі сприяють розвитку і тренування візуального та понятійного мислення, пам’яті та уваги, а також соціальної компетентності й тонкої моторики.
2. Форми, що призначені для вираження різних почуттів (як правило «в обхід» заявленої або припущеної психологічної проблематики). В той же час, ці форми роботи дозволяють дати вихід складним переживанням та досягти їхнього осмислення. Ціллю застосування цих форм може бути удосконалення навичок самоконтролю та психологічного захисту, розкриття внутрішніх ресурсів особистості та творчого потенціалу, а також актуалізація та прояв латентних потреб та якостей особистості. При використанні в груповому контексті вони сприяють саморозкриттю дитини з вадами психофізичного розвитку або учасників групи та її згуртуванню, окрім того, розвивають здатність до розуміння почуттів та потреб інших людей.
3. Форми роботи, що дозволяють більш цілеспрямовано обстежувати образ «Я» учасників групи та різноманітні грані їхнього внутрішнього світу та системи відношень. Основною ціллю цих форм роботи може бути вираження та усвідомлення тих почуттів та потреб клієнта або учасників групи, що так чи інакше пов’язані з заявленою ними припущеною психологічною проблематикою, або ж тими чи іншими аспектами їхнього особистісного функціювання. Їхнє застосування здатне допомогти в усвідомленні та корекції дизадаптивних паттернів поведінки та мислення. Ці форми доцільніше застосовувати в контексті психотерапії та психокорекції, хоча вони можуть мати і психопрофілактичне та розвиваюче значення. Їхнє застосування в групі дозволяє згуртувати групу, розвинути міжособистісну компетенцію, усвідомити спільність та відмінності досвіду, а також закріпити «Я» та власні межі. 
4. Робота в парах дозволяє розвинути міжособистісну компетенцію й навики включення до спільної діяльності, допомагає побачити та усвідомити дизадаптивні паттерни взаємодії, закріпити «Я» та власні межі, актуалізувати латентні потреби і властивості, а також творчі можливості. Застосування форм роботи в груповому контексті сприяє зближенню та саморозкриттю учасників й формуванню групової єдності. 
5. Форми, що розраховані на спільну роботу учасників групи (або членів родини) та застосовуються приблизно з тими ж цілями, що і форми роботи 4 групи. В той же час деякі з них можуть бути застосовані для роботи з внутрішньо груповими конфліктами та для розкриття внутрішніх ресурсів групи.
6. І зрештою, форми роботи, що поєднують фотографію з іншими формами творчого самовираження – сценічним мистецтвом, рухами і танцями та іншим. Цілі їхнього застосування різноманітні. В деяких випадках вони можуть застосовуватися з тими ж цілями, що і форми роботи 2 групи, оскільки вони можуть передбачати парну або колективну роботу, цілі їхнього застосування можуть бути аналогічні цілям застосування форм роботи груп 4 і 5.  


Методичні рекомендації по роботі з цифровими фотографіями.
   
1. Як проводити зйомку цифровим фотоапаратом.
Проводити зйомки цифровим фотоапаратом дуже легко – достатньо вставити у нього акумулятори (спочатку їх, можливо, буде необхідно зарядити), вставити картку пам’яті, зняти кришку з об’єктива та зробити знімок. Практично усі цифрові фотоапарати можуть працювати повністю в автоматичному режимі, при якому забезпечується гарна якість фотографій при мінімальній вашій участі.
  Перед тим, як розпочати зйомку, необхідно навчити дітей наступним правилам:
- наскільки близько можна підходити до об’єкта; 
- як та коли користуватися вспишкою .
Сьогодні більшість фотоапаратів мають вбудовану вспишку, і практично усі прилади зі вспишкою можуть працювати в декількох режимах. 
Автоматичний режим зазвичай встановлюється як правильний вибір для багатьох, якщо не для більшості знімків. В цьому режимі фотоапарат сам визначає, чи потрібно використовувати вспишку. Якщо залишити цю установку, як правило, виходять гарні знімки, але вони можуть бути ще кращими, якщо розуміти, що необхідно робити, і при необхідності використовувати інші установки.
При використанні обов’язкової вспишки вона забезпечує достатнє освітлення. Застосовуйте обов’язкову вспишку, щоб освітити передню сторону об’єкта при контровому світлі.

2. Як використовувати ефект червоних очей, що вмонтовано в фотоапарат.
  Перше, що потрібно знати про ефект червоних очей: його можливо уникнути навіть і без вмонтованої можливості фотоапарата. Скажіть об’єкту, щоб він не дивився прямо в фотоапарат, увімкніть світло, щоб кришталики звузилися, або ж зробіть і те, й інше.
Інша річ, котру необхідно знати, – це те, що при використанні цифрового фотоапарата не потрібно надто хвилюватися про ефект червоних очей. І справа не в тому, що цифровий фотоапарат дозволяє більш успішно уникати цього ефекту, чим плівковий. Справа в тому, що ефект червоних очей дуже просто долається після перенесення фотографії в комп’ютер. В більшості програм редагування фотографій є проста команда для видалення цього ефекта.
3 . Як завантажувати знімки з фотоапарата в комп’ютер. 
  В документації до фотоапарату описані всі дії, необхідні для переноса файлів на комп’ютер. Все ж там може не вистачати усього, що вам потрібно знати. При переносі фотографій з фотоапарата на комп’ютер варто вирішити дві основні задачі. Перша – як здійснити фізичне підключення. Друга – яке програмне забезпечення використовувати для переносу файлів. В більшості випадків фотоапарат є сумісним з операційною системою Windows XP і ви не використовуєте ніякого спеціального програмного забезпечення, що додається до фотоапарату або комп’ютеру. Але якщо фотоапарат було придбано більше двох років назад, він може бути несумісним з Windows XP. В такому разі для підключення його до комп’ютера доведеться використовувати програми інших фірм.
  Щоб завантажити фотографії в комп’ютер, необхідно, перш за все, встановити з’єднання між платою пам’яті і комп’ютером. Перший спосіб зробити це – залишити плату пам’яті в фотоапараті й підключити фотоапарат до комп’ютера. Для цього разом із фотоапаратом повинен поставлятися з’єднуючий кабель. Один кінець кабелю під’єднується до фотоапарата, а другий – до компю’тера.
  Після того, як фотоапарат фізично з’єднаний з комп’ютером, можна просто відкрити файли з фотографіями або скопіювати їх на комп’ютер так, ніби вони знаходяться на іншому жорсткому дискові. Однак у випадку з деякими фотоапаратами та версіями Microsoft Windows для переміщення файлів необхідно встановити спеціальну програму. Детальну інформацію щодо цього можна знайти в інструкції до фотоапарату.
  Чи варто задавати параметр «Видалити знімки з камери після копіювання»? Так, але тільки якщо ви впевнені у тому, що знімки будуть успішно завантажені в комп’ютер. Якщо ви все ще експериментуєте з новим фотоапаратом, не видаляйте знімки до тих пір, доки вони не будуть успішно передані по кабелю.
4. Редагування.фотографій:  
  Як тільки фотографії скопійовані на комп’ютер, їх можна редагувати, щоб покращити зображення, уникнути недоліків або ж перетворити на вітальні листівки, послати електронною поштою чи розмістити на веб-сторінці, роздрукувати їх.
Редактор додається до більшості фотоапаратів.
В Microsoft Office є програма, назва якої говорить сама за себе – Microsoft Photo Editor.
  Будь-який редактор фотографій дає змогу розвертати знімки. Майже завжди в меню можна вибрати оберт на 90 градусів за годинниковою стрілкою або проти неї. В багатьох програмах передбачена також функція розвороту на 180 градусов. В деяких програмах такого меню немає, проте є режим прокручення, і тоді зображення можливо повернути за допомогою миши. В цьому випадку зображення, як правило, необхідно перетягнути за вугол, тобто натиснути на куточок фотографії та, не відпускаючи кнопку миши, перетягнути його в ту точку, де він має опинитися в результаті повороту. Відпустіть кнопку миши; це буде означати, що перетягнення завершене.
  Якийсь інструмент для обрізання є в будь-якому редакторі фотографій. Як правило, потрібно вибрати на панелі інструмент для обрізання або виділення зображення, натиснути куточок тієї частини зображення, яку потрібно залишити, і протягнути мишку до протилежного кутка по діагоналі. Якщо виділений фрагмент вас влаштовує, віддайте команду обрізати зображення. 
  Обрізання, оберт, зміна розміру та формату зображення –все це основні способи редагування, що дозволяють значно покращувати фотографії. Вони не складають і сотої долі наявних можливостей. Ви також можете виправити недоліки зображення. Ось деякі типічні недоліки та способи їхнього виправлення.
  Єфект червоних очей може служити яскравим прикладом відмінності в підходах різних программ. В більшості програм редагування зображень передбачено простий спосіб видалення червоних плям в очах, і майже в кожній програмі придуманий свій спосіб.
  Налаштування кольору: один з найпоширеніших підходів дозволяє за допомогою ползунков змінювати насиченість червоного, зеленого та синього або блакитного, жовтого та пурпурного кольорів.
  Налаштування кольору для друку частіше за все потрібна тому, що на відбитку кольори здаються неприродніми, хоча на екрані зображення виглядає гарно.
  Задача полягає в тому, щоб домогтися правильної передачі кольору принтером. Якщо відбиток вийшов зі зміщенням в сторону зеленого кольору, то спочатку потрібно змістити колір на екрані в протилежну сторону (в даному випадку в сторону пурпурного кольору), а потім відправити на друк фотографію.
  Якщо фоторедактор, що ви застосовуєте, не має засобів для зміни кольору, то пошук правильної корекції кольору ускладнюється; скоріше за все, доведеться робити це методом проб та помилок. Якщо ви зрозумієте, до якого кольору зміщується зображення при роздрукуванні (до червоного, зеленого, синього, або блакитного, жовтого або пурпурного), то зможете скорегувати його, додавши необхідний колір.
  Автоматичний вибір експозиції в цифровых фотоапаратах реалізується достатньо успішно, тому для більшості фотографій налаштування насиченості та контрасту не потрібно. Однак, в деяких випадках ці параметри бажано дещо підправити. Іноді частина знімка (але лише частина) виявляється надто темною або надто світлою. А іноді насиченість та контрастність опиняються занадто високими.
  4. Видалення небажаних об’єктів.
4.1.Чистка маленьких областей
  В багатьох прогрмах редагування зображень є простий у використанні інструмент клонування. Спочатку потрібно цим інструментом натиснути місце, котре необхідно клонувати або копіювати. Наприклад, щоб сховати родимку, потрібно вибрати сусідню ділянку щоки. Далі натиснути мишкою в тому місці, яке необхідно приховати – в даному випадку це родимка – а потім або натиснути в іншому місці, або водити мишкою, тримаючи кнопку нажатою, щоби копіювати ту ділянку, що була обрана першим натиском.
4.2. Обрізання для видалення лишніх об’єктів зображення 
Є багато причин, з яких може бути необхідним обрізати фотознімок. Одна з найбільш поширених – зайві предмети зверху, знизу, в лівій чи правій частині фотографії, котрі краще видалити. Інша причина – бажання зробити крупний план об’єкта зйомки.
4.3. Зміна розміру 
  Фотографія зовсім не обов’язково повинна мати конкретний розмір. Тим не менш, у всіх редакторах фотознімків існує функція визначення розміру фотографії, що виводиться на друк. Якщо не висуваються високі вимоги до якості фотографії, просто вкажіть розмір та залиште все як є. Необхідно лише взнати, де вказувати розмір в програмі, що використовується: в діалоговому вікні закладення розміру, в текстовому полі при роздрукуванні чи десь в іншому місці.
5. Збереження фотографій.
  Бажано фотографії зберігати не лише в папках з відповідними назвами на дискові D, але й на зйомних дисках, щоб запобігти їхній втраті у зв’язку з поломкою комп’ютера.
  Можна також використовувати папку «Мои малюнки» для систематизації знімків.
Відкривши в провіднику Windows папку «Мои малюнки», зверніть увагу на панель «Задачі для зображень». Список параметрів буде залежати від того, який елемент папки було обрано.
  В папці «Мои малюнки» можливо обирати різні режими перегляду колекції цифрових знімків. Наприклад, в режимі «Діафільм» можна обрати один знімок із списку та побачити його у збільшеному розмірі на панелі у верхній частині вікна. В режимі «Таблиця» також можливий попередній перегляд кожного знімка. 
Погляньте на нижню частину області задач: на панели «Детально» відображається ескіз виділеного знімка, а також інформація про розмір файла, дату зйомки тощо.

Досвід роботи фотогуртка Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Промінь»

Фотографування пов’язане з вибором різних об’єктів, ракурсів та моментів зйомки і тому, не залежно від його зв’язку з конкретними техніками, може являтися одним із факторів розвиваючого впливу на такі функції, як мислення, пам'ять та увага, а також грубу та мілку моторику. Такий вплив буде, скоріш за все, особливо значущим при використанні фотографії з дітьми або дорослими з обмеженими або зниженими пізнавальними можливостями або неврологічними порушеннями. 
У Вінницькому обласному центрі «Промінь» фотогурток відвідують діти-інваліди від 14 років. На заняттях з ними вивчаються різні комп’ютерні програми, які дозволяють працювати з фотографією, та види зйомок: портрети, групові, пейзажі, індивідуальні. Діти вчаться знімати як при природному освітленні, так і при штучному. 
  Діти самостійно фотографують усі свята та урочисті події, які відбуваються в Центрі, та всі події, спрямовані на соціальну реабілітацію дітей та молоді з психофізичними вадами розвитку поза їх межами Центру.
  Діти вправляються у виготовленні фото на документи.
  Фотогурток практикується на виготовленні листівок та календарів. Під час такої роботи у дітей розвивається творче мислення, увага, пам'ять. Діти вчаться фантазувати, мислити. Під час виготовлення листівок та календарів діти вибирають квіти до відповідної пори року, події, зображені на фото, до відповідної дати. 
За допомогою комп’ютерних програм діти коригують зображення. На фотогуртку діти також вивчають програму Photoshop, за допомогою якої можна редагувати та творити чудові фотознімки. 
  Діти працюють як індивідуально, так і колективно, що сприяє розвитку міжособистісної компетентності, виховуванню колективізму.
  Через фото діти отримують можливість виражати свої відчуття, стають впевненішими у собі.
  Наведемо приклади тем, над якими працює фотогурток:

1. Свята. 
 Мета: актуалізація та вираження різних відчуттів, розкриття творчих можливостей та ресурсів особистості, розвиток самоконтролю. При певних умовах – дослідження системи відносин, актуалізація та розв’язання внутрішньоособистісних відносин. 
Зміст: дітям пропонується створити серію фотознімків свята. Роздруковані роботи представляються авторами та обговорюються. 

2. Пори року.
Мета: емоційний розвиток, розкриття творчих можливостей та ресурсів особистості, розвиток самоконтролю, осмислення динаміки зовнішніх та внутрішніх змін, отримання нового досвіду. 
Зміст: діти створюють серію фотознімків, що відображають зміну пір року. При цьому можна не лише тільки фотографувати різні стани природи, а й людину, включаючи самих учасників групи. Потім ці знімки розміщаються на календарях та листівках.

3. Мої друзі.
Мета: актуалізація та вираження відчуттів, пов’язаних з образом «Я» та відносин до себе, визначення та осмислення цінностей та потреб дитини, дослідження системи відносин, актуалізація та розв’язання міжособистісних конфліктів. Групова робота сприяє психологічному зближенню дітей. 
Зміст: діти приносять фотографії з дому із зображенням себе та своїх друзів, демонструють один одному свої знімки і обговорюють їх 
( Керівник просить розповісти, чому той чи інший друг їм цікавий і дорогий. Діти також фотографують своїх друзів у Центрі).


4. Світ моїх захоплень та інтересів.
Мета: актуалізація та вираження почуттів, пов’язаних з образом «Я» і відносин до себе, визначення потреб та цінностей дитини. Актуалізація та осмислення внутрішніх та зовнішніх ресурсів. Вивчення системи відносин.
Зміст: учасники групи приносять з дому фотографії із зображенням самих себе в різних ситуаціях, які пов’язані з їх інтересами та захопленнями. Роблять подібні знімки у Центрі 
( фотографують один одного). 

5. Створення портрету.
Мета: розкриття творчих можливостей, актуалізація, вираження та осмислення почуттів. Розвиток навичок включення в спільну діяльність. Досягнення взаєморозуміння. Надання взаємної емоційної підтримки. 
Зміст: діти створюють портрети дітей та персоналу Центру «Промінь» та друкують фотографії на документи.
6. Створення листівок та календарів.
 Мета: розвиток творчих здібностей, виховання впевненості в собі. Набуття досвіду роботи з різними програмами, за допомогою яких можна створювати певні вироби.
Зміст: діти виробляють листівки до кожного свята за допомогою фотознімків, які були створені групою протягом усієї роботи гуртка. На цих листівках можуть бути і квіти, вирощені на клумбах Центру, і вироби, виконані руками дітей, усі події, які відбувалися у Центрі. За допомогою педагогів підбираються відповідні вірші до них.
7. Створення та друк візиток.
Мета: розвиток творчих здібностей, креативного мислення, навичок ділового етикету.
Зміст: діти вчаться виготовляти візитки за шаблонами та самостійно розробленим дизайном.

 Заняття в фотогуртку сприяють розвитку особистості дитини з вадами психофізичного розвитку, формують в неї позитивне ставлення до оточуючого світу та самої себе, розвивають уяву та креативне мислення.  

Література
1. Акатов Л.И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями здоровья. – М., Владос, 2004. – 125 с.
2. Бондар В.І. Підготовка учнів допоміжної школи до самостійної трудової діяльності. – К.: Радянська школа, 1988. – 128 с.  
3. Вступ до абілітації та реабілітації дітей з обмеженнями життєдіяльності. Навчально-методичний посібник.-К.:ГЕРБ, 2007-288 с.
4. Діти з особливими потребами: поради батькам. Методичний посібник. За ред. Бондаря В.І. – К., ІСП АПН України, 2004. – 228 с
5. Иващенко Г.М., Мирсогатова М.Н., Камаева Г.И. Организация социальной реабилитации несовершеннолетних в специализированных учреждениях социальной защиты // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. № 1. 1995. – С.15-20.
6. Кон И.С. Ольшанский В.Б. Социализация. Философский словарь. — М., Знание, 1970. – С.367\
7. Кон И.С. Психология старшеклассника. – М.: Просвещение, 1980. – 191 с.
8. Копытин А.И. Тренинг по фототерапии. – СПб.: Издательство «Речь», 2003. - 96 с. 
9. Програма для навчання в учбових центрах Unlimited Potential Microsoft 
10. Психологический словарь / Под ред. В. В. Давидова, А. В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др. — М.: Знание, 1983. – 568 с.
11. Руткевич М.Н., Филлипов Ф.Р. Социальные перемещения. – М.: Мысль, 1970. – 253 с. 
12. Шипицына Л.М. «Необучаемый» ребенок в семье и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта. – СПб.: Речь, 2005. – 478с


Категорія: | Додав: veschioleg
Переглядів: 2578 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1 veschioleg  

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2019
Сайт управляється системою uCoz